У нас на сайті дуже незвичний лот – нарукавний шеврон та індивідуальний ідентифікаційний жетон бойовика, який закінчив свій життєвий шлях під Бахмутом. Уявіть, в них навіть імен на жетонах немає, просто порядковий номер майбутнього поховання!!!
Так от. Усередині команди була дискусія (недовга) – наскільки це взагалі коректно і чи це не блюзнірство. Дискусію закінчив Падре, який безапеляційно заявив, що допомога у прискоренні зустрічі бойовиків із Творцем є справою праведною. І якщо їх там, після зустрічі, все одно смолою заливатимуть, то залити смолою шматочок металу — не гріх.
А ви що думаєте? Хочете собі такий артефакт?
P.S. Умови та деталі на сторінці сайту, який я не можу публікувати у дописі — Марк не любить це діло аж ніяк.