Ми, як і всі наші колеги-волонтери, купували вживані пікапи та бусики. Це на рівні рефлекторних закупівель, ми купували їх весь цей рік, та й зараз купуємо.
Ми, як і деякі наші колеги-волонтери, купували нові пікапи, багато десятків. Тут вже питання ефективності витрат грошей, нової ходової та двигуна, відсутності необхідності відразу вкладати ресурси в ремонт.
Ми, як і одиниці наших колег-волонтерів, купували та купуємо вантажівки. Тут ми вже міцно на першому місці за кількістю, вже завізши в Україну сотню вантажівок і на руках контракти на ще дві з лишком сотні. Судячи зі шквалу прохань із бригад – ми знайшли правильне застосування волонтерським грошам.
Ми купували бронетехніку як вживані, так і нові. Я тут про наших колег краще промовчу, бо знову скажуть, що я там на когось щось накидаю. І так, не тільки в “минулому” часі купували, на виході зараз новий контракт на нову партію нової бронетехніки.
Ми купили надважкі та надпотужні танкові тягачі. Це ось вишенька на торті. І надкритична потреба в одній з артилерійських бригад.
Здавалося, що весь спектр армійських завдань з колісної техніки ми розуміємо. І тут у нас попросили автобус… і ми купили його, ага. 275 872 гривень за 59-місний автобус, з кондиціонером, у відмінному стані.
Навіщо, спитаєте ви? Щотижня навчальний центр випускає до 100 підготовлених бійців на користь однієї з бригад ДШВ. Випускати – випускає, але до фронту не доставляє. Бригада щотижня платить космічні гроші комерційному перевізнику, той тупо потроює звичайні ціни через нібито «ризик», але за фактом – розуміючи безвихідь військових. Щотижня безліч завдань із перевезення бійців з однієї точки в іншу, закинути тих – туди, цих – сюди. Не про поїздки по передньому краю, в будь-якій воюючій бригаді є ще сотні незримих логістичних процесів. А ми… ми любимо допомагати у логістиці.