Умовне бойове завдання виконане.

25 грудня 2020 року - 12:57

Олексій Петров пише:

Умовне бойове завдання виконане. Нарешті повертаємось до Києва. Два дні галопом по областях на заході країни. Рівне, Здолбунів, Збараж, Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів. Тридцять два кисневих концетратори поставлені на бойове чергування. Шістдесят чотири можливості дихати. Шістдесят чотири шанси на життя. Багато це, чи мало? Ну з якого боку подивитись. В масштабах країни напевне і мало. А якщо подивитись на окрему родину, то шанс на життя для близької людини, це більше чим все!..

Встиг трохи поспілкуватись з лікарями. До речі, вони дякують за кожен апарат точно так же, як бійці дякували о 2014-му за кожний бронежилет чи кевларовий шолом. Врятує бронік життя чи ні, невідомо. Але це ШАНС... Шанс вижити!.. Так ось. Не можна сказати, що кисню взагалі немає, але забезпеченість ліжок цім надважливим ресурсом, десь (плюс мінус) на 50 відсотків. Безумовно це краще, чим взагалі нічого, але... Що робити іншим? Це як на війні. Уявіть, що половина підрозділа озброєнні, а інші ні. Чи наприклад тільки половина батальйона забазпечена броньожилетами? Що робити іншим?... І коли бачиш на те, скільки часу просрано, скільки людей вже померли без кисню, і в той же час скільки грошей пішло на Велике крадівництво, не вистачає матюків. Але, як то кажуть, нам своє робити.

Лікарі радіють кисневим концетраторам ще і тому, що вони умовно кажучи розвантажують реанімаційні відділення, де кисень у балонах. А це окрема історія з окремими матюками.

П’ятдесят кисневих концетраторів від Фонду Петро Порошенко  та ГО Справа Громад доставлені. Тридцять два апарати розвіз я, іншу частину на схід країни доставив Гліб Бабіч. Сто шансів дихати. Сто шансів жити! А треба набагато більше... В рази. В десяткі разів.