Позиція Скинути теги

Закон про ТСК був прийнятий 12 червня. Президент має право накласти вето або підписати закон протягом 15 днів. Однак про вето ми дізналися більш як через 3 місяці, тому його можна оскаржити у суді.

• Закон про імпічмент передбачає лише частину можливостей спеціальної слідчої комісії і серйозно ускладнює процедуру імпічменту. Звичайно одночасно два закони існувати не можуть, але відхилення закону про ТСК відбувається у неконституційний спосіб.

Якби накладення вето відбулося у визначений термін 15 днів, попередній склад ВР мав би шанс його подолати, примусивши президента підписати закон про ТСК до обрання нового парламенту.

• Президент Зеленський, по-шахрайськи, навмисно не підписував закон про ТСК, розуміючи, що новий склад ВР не стане суперечити його вето.

Підписуючи "закон про імпічмент", Заленський ніскільки не ризикував, бо прийнятий закон про не спрощує, а значно ускладнює процедуру імпічменту, захищаючи будь-якого діючого президента.

• Якщо раніше 337 голосів були потрібні лише на фінальній стадії процедури, то за прийнятим законом вони потрібні також на старті та ще й у письмовому вигляді.
• Зібрати 337 підписів ще до початку роботи Спеціальної ТСК лише на підставі підозри у злочині президента – неможливо. Тим більше після скасування недоторканності умовити депутатів поставити підпис за початок процедури імпічменту буде складно.
• В законі про імпічмент не регламентовано кількісний склад Спеціальної ТСК, а це може призвести до затягування рішення. Наприклад, якщо число членів комісії буде парним і голоси "за" та "проти" зможуть розділитись порівну.
• Затягуванням розгляду загрожує обов'язок ВР у випадку зауважень КС проголосувати за новий склад Спеціальної ТСК, яка знову має подати свій висновок до КС, бо потім цикл може повторюватись багато разів.

Принизливим є обов'язок спікера вибачитись перед президентом, якщо наприкінці не знайдеться 337 голосів. Знаєте – це нагадує монархію, а не парламентсько-президентську республіку.

• Під час прийняття закону були порушені норми Регламенту. Можливо в іншому випадку на це закрили би очі, але закон про імпічмент точно оскаржать в Конституційному суді, наприклад депутати ОПЗЖ. Суддям КС просто не залишать вибору, як скасувати зміни до Конституції, що приймались з порушенням.

Записи (НАБУ) в кабінеті Труби можуть дати неспростовні докази корупції і замовності справ ДБР. Небезпечні розмови, викриття яких варто боятись директору ДБР:

• Про суддю Павла Вовка, проти якого є розслідування НАБУ та ГПУ щодо тиску на Вищу кваліфікаційну комісію суддів;
• Про дивну справу за заявами трьох суддів Окружного адмінсуду, які звернулись в ДБР із заявою про тиск на судову систему;
• Про Андрія Портнова, який дивним чином знає наперед та розголошує всі слідчі дії ДБР.

Журналістське розслідування засвідчило всі ознаки неправомірного збагачення двох суддів Окружного адміністративного суду: велика кількість наддорогої нерухомості, фіктивні розлучення, розкоші на фотографіях в інстаграм від коханки.

• Можливо тепер і Дениса Бігуса почнуть звинувачувати у тиску на суд? НАЗК зобов’язане відреагувати на журналістське розслідування, вимагаючи кримінального провадження НАБУ на підставі вже нового закону про незаконне збагачення, який буде остаточно прийнятий наступного тижня.

Після рішення про скасування націоналізації «Приватбанку» за заявами суддів ДБР порушило справу за фактом нібито «тиску» на судову систему з боку РНБО та президента Порошенка. При цьому ДБР проігнорувало навіть той факт, що РНБО відбувалося після рішення суду, а не до нього, тож ні про який тиск не може бути й мови.

Викрита власність судді Ігора Качура: 

Оформлено на батьків, які насправді живуть у сільській хаті:

• заміський будинок 1000 метрів,
• 4 квартири за період роботи Качура у ЦВК
• 1 квартира у центрі Києва за період роботи в суді;
• 3 квартири (у двох приватний дитячий садок) у престижному комплексі.
• Оформлено на ймовірну коханку – ще 2 квартири.

Викрита власність судді Володимира Калеберди (в.о. голови суду):

• Квартира у престижному районі Києва;
• Заміський будинок на березі Десни оформлено на дружину з якою фіктивно розірвано шлюб;
• Дві ділянки біля Десни на екс-дружині;
• Ділянка біля Десни на тещі;
• Ділянка біля Десни на братові;
• Авто на братові.

Цікаво, що обидва судді, що стали героями розслідування Бігуса не тільки приймали рішення про скасування націоналізації Приватбанку, але й саме вони поскаржились у ДБР на тиск РНБО. Щоправда вже після рішення суду.

• Судді ОАСК засвітилися у цілому ряді реакційних рішень, що містять ознаки корупції. Наприклад саме цей суд не лише скасував націоналізацію «Приватбанку», але й відсторонював Уляну Супрун, поновлював Романа Насірова, забороняв декларування військовим прокурорам…

Коментуючи ідеї у Зеленського про підписання якоїсь міжнародної угоди чи меморандуму, що нібито зможе гарантувати безпеку і відновлення територіальної цілісності України, Порошенко нагадав про обов’язок влади вести країну до НАТО. (блок утворений на підставі Вашингтонського договору 1949 р)

• П. Порошенко: «Вашингтонський договір – це потужний, це безпековий ефективний діючий договір підписаний у 1949 році. І називається він НАТО. Підпишіть! Приєднайтесь! І не треба винаходити велосипед! Але для цього треба в грудні місяці, як ми і наголошували під час нашої кампанії в грудні місяці поїхати на саміт НАТО».

Як раніше повідомив Дмитро Кулеба, президент Зеленський не планує взяти участь у саміті НАТО 3-4.12.2019 р. Тож виникає враження, що нова міжнародна угода, яку вигадують у Зеленського, потрібна тільки для того, щоб забути про НАТО. Варто нагадати, що Петро Порошенко взяв участь в трьох самітах НАТО, які відбувалися в 2014-2018рр.:

• 4-5.09.2014 Уельський саміт НАТО
• 8-9.07.2016 Варшавський саміт НАТО
• 11-12.07.2018 Брюссельський саміт НАТО

Петро Порошенко гостро розкритикував небажання Зеленського бути на саміті НАТО і отримати ПДЧ (програму дій членства).

• П. Порошенко: «Завдання нашої політичної сили бути «сторожовою собакою», охороняти і зберігати європейську і євроатлантичну інтеграцію не лише розмовами, а конкретними справами. Кожен місяць, кожен тиждень ми маємо демонструвати досягнення країни в нашому європейському та євроатлантичному русі. Не пропозиціями вислати інструкторів НАТО з країни, не пропозицією що зараз нам розгортання співпраці з НАТО не на часі я того, щоб не дратувати Путіна. А позицією поступового чіткого запланованого руху вперед»

Про те, що у Зеленського тестують реакцію суспільства на відмову України від вступу до НАТО, - свідчить заява Ірини Верещук, яку активно підхопили в Росії. Не можна виключати, що відмова від НАТО є частиною таємних домовленостей Зеленського з Путіним.

• І. Верещук: «Украина должна пересмотреть свой подход к отношениям с НАТО и отказаться от идеи вступить в альянс. По ее словам, Украину не ждут в НАТО.  Причину нежелания альянса связываться с Украиной Верещук видит в позиции России. В связи с этим она привела пример не являющейся членом альянса Финляндии, которому, по ее мнению, и должна последовать Украина. «Они, наверное, глубже интегрированы в НАТО, чем некоторые страны НАТО, например, Венгрия или Австрия (Австрия не является членом НАТО). Но они говорят: мы даже в конституцию это не будем записывать, нам не нужны проблемы с Россией».

Петро Порошенко вважає, що проводити дострокові вибори мера Києва та міської ради за рік до офіційного завершення їх повноважень недоцільно, але партія «Європейська Солідарність» постійно має бути готова до перевірки виборами.

• П. Порошенко: «У нас є власне бачення розвитку Києва. І той позитив, який був протягом останніх п’яти років, коли не лише Київ, а вся країна скористалася перевагами децентралізації»
• «Наступ на децентралізацію – це зараз перша небезпека, де ми маємо з вами об’єднатись, підняти киян, і захистити інтереси громади. Не Порошенка, не Кличка, не будь-яких інших політичних сил, як би вони не називалися. А інтереси киян, бо влада в Києві належить киянам», – підкреслив Петро Порошенко.

Підписуючи закон, Заленський ніскільки не ризикував, бо прийнятий закон про не спрощує, а значно ускладнює процедуру імпічменту, захищаючи будь-якого діючого президента.

• Якщо раніше 337 голосів були потрібні лише на фінальній стадії процедури, то за прийнятим законом вони потрібні також на старті та ще й у письмовому вигляді.
• Зібрати 337 підписів ще до початку роботи Спеціальної ТСК лише на підставі підозри у злочині президента – неможливо. Тим більше після скасування недоторканності умовити депутатів поставити підпис за початок процедури імпічменту буде складно.
• В законі про імпічмент не регламентовано кількісний склад Спеціальної ТСК, а це може призвести до затягування рішення. Наприклад, якщо число членів комісії буде парним і голоси "за" та "проти" зможуть розділитись порівну.
• Затягуванням розгляду загрожує обов'язок ВР у випадку зауважень КС проголосувати за новий склад Спеціальної ТСК, яка знову має подати свій висновок до КС, бо потім цикл може повторюватись багато разів.

Принизливим є обов'язок спікера вибачитись перед президентом, якщо наприкінці не знайдеться 337 голосів. Знаєте – це нагадує монархію, а не парламентсько-президентську республіку.

• Під час прийняття закону були порушені норми Регламенту. Можливо в іншому випадку на це закрили би очі, але закон про імпічмент точно оскаржать в Конституційному суді, наприклад депутати ОПЗЖ. Суддям КС просто не залишать вибору, як скасувати зміни до Конституції, що приймались з порушенням.