Позиція Скинути теги

• 6 вересня 2020 року голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай виступив за відновлення економічних зв'язків із непідконтрольною територією регіону.
• Протягом 2014-2016 рр Україна підтримувала торгівлю з українськими підприємствами, що мали виробництво на окупованих територіях. Зокрема купувала вугілля енергетичних сортів. Однак це ніяк не сприяло ні поверненню окупованих територій, ні припиненню агресивної війни.
• Логіка голови ОДА Луганщини хибна – відновлення торгівлі ніяк не допоможе встановленню миру, але звісно буде використане для заробляння грошей тими, хто має зв’язки в ОРДЛО.
• 17 лютого 2017 року, коли нардепи Семенченко та Соболев розпочали блокаду залізничних шляхів на окуповані території, країни G-7 звернулися до України з закликом знайти компроміс і не припиняти торгівлі, передбачаючи значні проблеми для економіки.
• Втім, 15 березня 2017 року на пропозицію Президента Порошенка РНБО оголосила блокаду торгівлі з ОРДЛО – такою стала відповідь України на так звану націоналізацію українських підприємств владою маріонеткових республік.
• Наразі, юридично, без реєстрації підприємств на вільній території України та сплати ними податків, торгівля з підприємствами в окупованих районах Донецької і Луганської областей підпадатиме під статтю 258-5 Кримінального кодексу про фінансування тероризму.
• На жаль, наразі ніхто не активізував Семенченка та Соболева до протестів проти «торгівлі на крові». Саакашвілі підтримує Зеленського чи олігархи не дають гроші, але російськомовні «націоналісти» мовчать.
• Досвід Грузії, яка 7 років намагалася йти шляхом економічного врегулювання конфлікту, свідчить, що цей шлях веде в глухий кут. Торгівля з окупантом – це ще один крок до капітуляції перед ворогом, яка і є основним і єдиним змістом «формули миру» Зеленського.

Екс-міністру інфраструктури інкримінують перевищення службових повноважень за ч.2 ст.211 Кримінального кодексу (видання службовою особою нормативно-правового акту, що зменшує надходження). Слідство встановило, що колишній міністр у грудні 2017 року видав наказ про зменшення майже усіх портових зборів на 20%. Водночас один із цих зборів — адміністративний — є дохідною частиною державного бюджету. Тож змінити його розмір могла лише Верховна Рада, а не міністр.

• Це нова форма юридичного трешу – справи про так звану корупцію. Навіть слідство визнає, що Володимир Омелян не отримав персональної вигоди від рішення зменшити портові збори на 20%.
• Рішення про зменшення портових зборів потребував бізнес, який використовував українські порти. В результаті завантаженість українських портів мала зрости, що згодом призвело б до збільшення зборів за рахунок більшого вантажопотоку.
• Українські порти перебувають у жорсткій конкуренції з російськими портами, зменшення портових зборів дозволяє вигравати конкуренцію. Особливо на фоні зменшення, а тепер і повної блокади Керченської протоки через спорудження там мосту. Пароплавство з Маріуполя через міст у Керчі стало відбуватись з перешкодами. Частина вантажів пішла залізницею на Одесу і це створило додаткові витрати.
• Якщо не зменшувати портові збори, Росія додатково виграє через здорожчання українського металу та трубопрокату на зовнішніх ринках. Падіння нашого експорту призвело б до падіння гривні  - саме це реальна шкода, яка б була без рішення Омеляна.
• Завдяки зменшенню портових зборів вантажопотік через українські порти зріс на 20% у наступні роки.
• Володимир Омелян рішення про зменшення портових зборів ухвалював не самостійно, а на виконання колегіального рішення Кабінету міністрів. Якщо він і перевищив повноваження у частині адміністративного збору, то зробив це не один, а за наказом Кабміну.
• Тепер будь-який міністр, або депутат, хто наважиться полегшувати тиск на бізнес, займатися дерегуляцією, скорочувати ЄСВ, зменшувати інші податки - може бути звинуваченим за цією статтею.
• Між іншим зменшення ЄСВ вже відбувалось з 36% до 21% і це також зменшили надходження до Пенсійного фонду. Чи буде порушувати ще одну справу НАБУ?

• За січень-квітень 2020 року експорт українських товарів в країни ЄС скоротився на 10,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – останніми місяцями президентства Порошенка.
• Якщо при Порошенку відбувалася планомірна переорієнтація українського виробника на європейський ринок і вже у 2018 році частка країн ЄС в структурі українського експорту становила 42,6%, то сьогодні ж в структурі українського експорту частка країн ЄС – лише 38,5%.
• Для порівняння – динаміка експорту українських товарів в країни ЄС при Порошенку: у 2017 році експорт українських товарів в країни ЄС зріс на 29,9%, у 2018 році – на 15%.
• Скорочення українську експорту до Європи фіксувалося ще до початку пандемії коронавірусу. У січні-лютому 2020 року порівняно з аналогічним періодом 2019 року експорт українських товарів в країни ЄС скоротився на 7,6%, при тому що загалом експорт України у січні-лютому 2020 року зріс на 2,1%.

За Зеленського Україна втрачає ринки збуту продукції у країнах ЄС, переорієнтовуючись знову на СНД. Це є тривожна тенденція відмови від позитивних результатів завоювання значно потужнішого і ємніснішого

Від довоєнного часу обсяги торгівлі з Росією впали більше, ніж втричі.   П’ять років тому на Росію приходилося близько третини нашого експорту. Тепер – менше 8%.  

Частка банків з російським капіталом в банківській системі Україні скоротилася з 15% до 4%. Проти них введено санкції.

Вже три роки не купуємо газу в Росії – це наша енергетична незалежність.

Деякі підприємства ВПК, які виробляють зброю для нашої армії, до 80% залежали від постачання запчастин з Росії. Тепер ми виробляємо все самі, або купуємо точно не в Росії.

Скасування блокади Донбасу так само нелогічне, як і повернення Росії в ПАРЄ. Бо в обох випадках не усунено причин прийняття рішення. 

    • Причиною блокади Донбасу стало бандитське захоплення приватної власності українських компаній в ОРДЛО. Захоплення почалися після блокади залізничного сполученням між Україною і Донбасом Семеном Семенченком і Єгором Соболевим.

До захоплення майна українських компаній Україна могла купувати вугілля видобуте на Донбасі, сплачуючи за нього українським суб’єктам підприємницької діяльності на території, яку контролює Україна, де ті, в свою чергу, платили податки.

    • Після втрати майна українських компаній продовження контрактів означало б, що Україна підтримує так звані ЛНР і ДНР, фінансуючи війну проти себе. Тому РНБО прийняла єдино-можливе рішення про блокаду.

Політична афера Семенченко-Соболева не лише була використана бойовикам для захоплення чужого майна – за оцінкам економістів внаслідок блокади воююча Україна втратила до 1% ВВП.

    • Наразі нічого не змінилося – майно в ОРДЛО не повернуте законним власникам, тому причин для зняття блокади немає.