Позиція Скинути теги

Щодо початку зустрічі Байдена і Путіна
  • Зустріч почалася для Путіна вкрай некомфортно. Спочатку женевські диспетчери примусили літак Путіна 1,5 години кружляти над містом, очікуючи поки не сів літак Байдена. Потім Путіну не дозволили зманіпулювати із запізненням – йому вказали, що він має приїхати першим, якщо хоче побачити Байдена.
  • Взагалі - це п'ятий американський лідер, який змінився, поки в Росії авторитарно править Путін. За цей час в демократичних США обрали: Клінтона, Буша молодшого, Обаму, Трампа і тепер Байдена. Навіть партійність президента США повністю змінилася 4 рази і це говорить про потужну американську демократію і відсутність демократії у Росії.;
  • Цікаво, що навіть у день зустрічі Байдена з Путіним Зеленський не полишає мрії про власну зустріч з президентом Росії. Така путінозалежність свідчить про залишкові ілюзії Зеленського, що переговори з агресором можуть зупинити війну. Але «подивитися в очі» вже не спрацювало в 2019 році.
  • В. Зеленський: "Я вважаю, що наша зустріч з президентом Росії неминуча. Тільки якщо він не хоче нічого закінчувати, зустрічі не буде. Інших причин, я вважаю, немає.» Зеленський також вважає, що саміт Путіна з президентом США Джо Байденом не прискорить його зустріч з російським лідером.
Щодо перспектив зустрічі Байдена і Путіна
  • Дива очікувати не варто, за попередніми заявами виглядає, що ні Байден, ні Путін не налаштовані на результат. Про Україну говоритимуть точно, саме тому у складі делегації Росії є Дмитрій Козак.
  • Для України добре, що Джозеф Байден їде на переговори після саміту G-7 та саміту НАТО – таким чином він висловлюватиме консолідовану позицію демократичного Заходу. А Захід уже заявив про підтримку непорушності кордонів України і про відкриті двері НАТО для України.
  • Для України добре, що Захід відкидає червоні лінії Путіна, який заявляв про неприпустимість вступу України до НАТО.
  • Для України погано, що ні на саміті G-7, ні на саміті НАТО не йшлося про санкції проти Росії. Не говорили ні про підсилення санкцій, ні про санкції, як інструмент тиску на Росію.
  • Для України погано, що з порядку денного міжнародних переговорів випало питання звільнення заручників. Хоч раніше з такими вимогами до Путіна звертався і Європарламент і навіть президент США.
  • Україні так і не надали ПДЧ, незважаючи на кавалерійські атаки Зеленського і буквально вимоги його надати. Зрештою Байден відверто пояснив, що рух до НАТО стримує системна корупція в Україні.
  • Те, що Байден мав розмову із Зеленським не за день до зустрічі з Путіним, а більше як за тиждень до неї – свідчить, що це не було узгодженням позицій перед переговорами з Путіним.
  • Україна отримає ПДЧ, як і передбачав план Порошенка, у 2023 році на саміті НАТО в Литві, яка є нашим відданим другом і партнером. Наразі саміт НАТО в Брюсселі просто підтвердив рішення Бухарестського саміту.
  • Цікаво, що президент Байден відмовився від спільної прес-конференції з Путіним, що й логічно, при тому рівні токсичності, який має президент Росії у світі. І тільки Зеленський наполегливо шукає зустрічі з Путіним. Раніше він радо позував на переговорах з ним у 2019 році.
Що таке закон про олігархів
  • Справжні олігархи не потраплять під дію закону. Формально неможливо довести, що Рінат Ахметов чи Ігор Коломойський мають вплив на політику. Хоч усі знають, що в конверти депутатам монобільшості щомісяця хтось кладе по 25 000 доларів.
  • Зеленський особисто є ставлеником олігархів, який виграв вибори за фінансової підтримки Ігоря Коломойського, вкрадені у вкладників «Приватбанку». Варто нагадати, що мільйони доларів Приватбанку виводилися через рахунки 95 кварталу. Чи варто сподіватися за таких умов від Зеленського на дієвий закон?
  • Що добре видно у законопроекті, - бажання Зеленського взяти під контроль  усі приватні засоби масової інформації.  Запровадити  фактичну цензуру і перекрити будь-які телевізійні канали критики на адресу влади.
  • Це те з чого починав побудову диктатури Путін -  взяття під тотальний контроль мас-медіа і знищення політичної конкуренції.
  • Норми законопроекту мають настільки широкий характер, що під нього може потрапити будь-яка заможна людина-власник мас-медіа, якщо вона дозволяє собі публічні політичні коментарі, які не подобаються президенту.
  • З таким підходом олігархом можна назвати наприклад Томаша Фіалу, який купив «Українську правду».
  • Це чи не єдиний закон, який будуть запускати у ручному режимі Президент і його чиновники, вирішуючи у РНБО хто олігарх. Такий підхід містить величезні корупційні ризики. Олігарху легше домовитись і коло осіб з цим домовлятися визначене Законом.
  • З іншого боку присвоєння статусу олігарха рішенням РНБО створює зручний механізм для тиску на опозицію і переслідування Петра Порошенка. Якщо заради нього одного приймається цілий закон, тоді варто його так і назвати – «Про Петра Порошенка».
Щодо сьогоднішнього саміту НАТО
  • Це вже другий саміт НАТО в якому не бере участь президент України. Вперше Зеленський на поїхав у листопаді 2019 року, а тепер його навіть не запросили.
  • Варто нагадати, що Петро Порошенко брав участь у всіх самітах НАТО за час його президентства: в Уельсі (2014), Варшаві (2016), Брюсселі (2018).
  • На саміті НАТО може йти мова про Україну, а невдовзі 16 червня відбудеться зустріч президентів Байдена і Путіна.
  • У найгіршому сценарії Україну справді можуть здати, але не американці, а наша влада, яка не зуміла відстояти нашу позицію на міжнародному фронті. Наразі в Україні Петро Порошенко – єдиний, хто розуміє про що йдеться і як може змінитися світ після цього.
  • Виступаючи на форумі Молодіжному міжнародному безпековому форумі «Україна НАТО» Порошенко розкритикував пасивність Зеленського та української дипломатії через їхню не участь у самітах.
  • Він звернув увагу на відновлення євроатлантичної співпраці і посилання Блоку -  на відновлення американо-британського альянсу через підписання оновленої Атлантичної Хартії, в результаті зустрічі Байдена та Джонсона.

П.Порошенко: «Мені особливо болісно спостерігати як за останні два роки Україну винесло на узбіччя світових політичних процесів. Це все через некомпетентність та дипломатичну бездарність влади. Через свою непрофесійність Банкова вдовольняється роллю статиста та спостерігача, ображаючись на всіх і вся та перекладаючи свої провали на партнерів.»

Справа громад
Глобальна Фейсбук
25 Травня 2021 року - 21:34
Про так звану «змову Порошенка з Путіним»
  •  Ніхто не завдав Росії і Путіну такої шкоди, як Президент Порошенко

  • Провалившись у спробах знайти в діях Порошенка принаймні якийсь склад «злочину», нині технологи Зеленського намагаються будь-якою ціною прив’язати П.Порошенка до якихось домовленостей («договорняків») з В.Путіним чи то безпосередньо, чи через В.Медведчука.
  • Але в новітній історії України ще не було людини, яка б завдала так багато збитків Росії в живій силі, бойовій техніці і яка б так дорого коштувала для російського бюджету, як Президент Порошенко:
    У червні-серпні 2014 року в результаті наступу за наказом Порошенка було звільнено 2/3 Донбасу і відновлено контроль над ділянкою у понад 250 кілометрів українсько-російського кордону. Супротивник поніс численні втрати. Так під Маріуполем ракетним вогнем Точок_У було практично повністю знищено кілька батальйонно-тактичних груп. 
    - За час президентства Порошенка загинуло близько 5,6 тис. російських найманців і близько 13 тис.поранено.
    - Завдяки міжнародній роботі Порошенка було запроваджено економічні санкції проти Росії.
  • Втрати від санкцій сьогодні дискутуються, але навіть Путін у 2019 році визнав у ході «Прямої лінії», що у 2014-2019 роках в результаті санкцій Росія недоотримала 50 млрд.дол.
  • Експерти, у тому числі експерти Блумберг, дають значно вищу оцінку – щорічні втрати Росії від санкцій близько 1-2% ВВП РФ, тобто в рік Росія втрачала з 2014 по 2018 близько 50-100 млрд.дол. 
Щодо провалу створення ТСК по вагнерівцях
  • Не підтримавши ТСК по вагнерівцях, яку запропонувала опозиція, влада ще раз довела, що Зеленський покриває високопоставленого зрадника у своєму оточенні. Але затятість з якою слуги блокували створення ТСК і не голосували не залишають сумнівів що за зривом спецоперації і витоком даних до Росії стояв сам Володимир Зеленський.
  • Майже рік з кінця липня минулого року тягнеться боротьба за розкриття цього злочину. Спочатку Зеленський та його оточення заперечували сам факт операції розвідки. Коли правда стала відома, генпрокуратура не порушила кримінальну справу за фактом державної зради, а потім монобільшість всіляко відтягувала створення ТСК.
  • Ніде в світі ТСК не є на службі влади – це завжди інструмент опозиції. Створена владою ТСК з невизначеного переліку державних зрад – навмисна спроба розчинити питання вагнерівців. Влада хоче приховати правду про високопоставленого російського крота.
  • Додатковою ознакою бутафорності створеної комісії є обрання відомого прокурора Януковича, члена ОПЗЖ Ріната Кузьміна заступником її голови. Чому тоді було б просто не віддати ТСК в управління куму Путіна Медведчуку?
  • Варто нагадати, що серед незатриманих вагнерівців були й нагороджені Путіним вбивці-бойовики. Їхні свідчення в суді дозволили б висунути кримінальні звинувачення безпосередньо президенту Росії.
  • Вражаючим стало голосування Батьківщини за ТСК запропоноване владою. Тимошенко вперто не хоче залишатися з опозицією і лише на словах критикує Зеленського, спростовуючи це такими голосуваннями.
  • Існує ще один – міжнародний вимір проблеми вагнерівців, адже в спецоперації були задіяні спецслужби кількох країн НАТО. Хто повірить, що Зеленський щиро прагне вступу України до НАТО, якщо робота спецслужб була злита ворогу і він навіть не хоче це розслідувати?
Текст скопійовано!