Позиція Скинути теги

Щодо заяви ГУР про непричетність до викрадення Чауса
  • Було б дивним, якби наша розвідка зробила протилежну заяву. Тим більше, що операція провалена, раз про неї всі дізналися, встановили учасників і навіть зв’язок одного з них Юрія Коваленка – з академією, де готують військових розвідників.
  • Безумовно ситуацію з викриттям викрадення політично на повну використовують проросійські сили. Але те, що викрадачі підвели президента Молдови, яка добре ставилася до України, ще не означає, що це були росіяни.
  • Відомі прізвища викрадачів, перехоплені їхні переговори українською мовою, журналісти Слідство-інфо дізналися де вони навчалися і працюють. Ближче до правди версія журналіста Олега Єльцова, який повідомив про нараду в офісі президента, де було заплановане викрадення судді.
  • Судячи з непрофесійних дій це справді могли бути не працівники ГУР і веж тим більше це не можна вважати спецоперацією українських розвідників. Натомість такі дії підпадають під дію статті 146-1 Кримінального кодексу. Те, що провадження і досі не відкрите викликає підозри, що інформація Єльцова відповідає дійсності.
  • Якщо повірити заяві ГУР, що це росіяни, то треба припустити, що на російську розвідку працює навіть військовий аташе посольства України в Молдові, який вивозив Чауса у своєму авто.
Справа громад
Глобальна Фейсбук
13 Квітня 2021 року - 21:22
Влада використала розвідку і спецслужби для вчинення злочину
  • На території дружньої європейської держави влада, в принципі, повторила дії росіян проти Скрипаля. Причому не тільки в зухвалих та непрофесійних діях представників спецслужби, але й у офіційній позиції та заявах офіційних осіб.
  • Погано, що без проведення розслідування пан Кулеба бездоказово оголосив про непричетність української влади до викрадення судді Чауса і запропонував спільне розслідування. 
  • Але ще гірше те, що наш міністр Кулеба, як і свого  часу Лавров, почав натякати на  якісь теємні сили, «що не просто не зацікавлені у подальшому поглибленні українсько-молдовського співробітництва, а й ставлять за мету зірвати позитивний для обох країн розвиток відносин, зміцнення європейських перспектив України і Молдови».
  • Так само російський міністр Лавров називав «пропагандою та істерією» висвітлення ситуації навколо отруєння Скрипаля, так само пропонував Великій Британії допомогу у розслідуванні, і навіть так само говорив про зацікавленість третьої сторони у скандалі (зокрема, Лондона) у отруєнні Скрипалів. 
  • Тільки от Росія внаслідок отруєння в Солсбері отримала суттєве посилення міжнародних санкцій і остаточне визнання держави-терориста, що становить серйозну міжнародну загрозу. Тим же шляхом прямує і Зеленський  заради чергових відосиків.
Справа громад
Глобальна Фейсбук
6 Квітня 2021 року - 17:18
Щодо заяви Зеленського про НАТО

В.Зеленський: «НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі. ПДЧ для України стане справжнім сигналом для РФ.»

  • Можна лише привітати прозріння президента, але шкода, що воно запізнилося на два роки. Адже спочатку восени 2019-го Зеленський відмовився їхати на ювілейний саміт НАТО до Лондона.
  • Дивним чином прозріння Зеленського що НАТО відбулося після перемоги Байдена на виборах президента в США.
  • Радикальність заяви Зеленського пояснюється непростою ситуацією у яку себе він поставив. Після інформації про нарощування російських військ на кордоні і після приведення військ НАТО у підвищену бойову готовність - відліт президента Зеленського до Катару справив дивне враження на партнерів.
  • Виглядало, ніби президент України не розглядає російську загрозу серйозно і НАТО даремно витрачає кошти і зусилля на підвищення бойової готовності. Не можна виключати, що це і стало причиною дзвінка генсека НАТО.
  • Погане враження можна було перебити лише радикальністю заяви про відданість і велику любов, яка прокинулася у Зеленського до НАТО і тепер буквально «спалює його зсередини».
  • Варто нагадати, що Янукович також робив заяви про вступ до НАТО і вступ до ЄС. Ще в 2003 році перебуваючи на посаді прем’єра він заявив: «Нашою стратегічною задачею є вступ до НАТО і ЄС». Однак вже за пару років він зайняв прямо протилежну позицію.
  • Цікаве спостереження: якщо учора Зеленський повторив обіцянку Януковича допомогти Катару з проведенням чемпіонату з футболу, то сьогодні Зеленський вже наслідував Порошенка повторюючи його заяви про вступ до НАТО.
  • З політтехнологічного боку заява про НАТО стане домінантою обговорення. На другий план відійде і забудеться недоречність візиту  у «теплі краї» під час загострення загрози вторгнення з боку Росії.
Візит Зеленського до Катару
  • Міжнародні контакти, без сумніву, є дуже важливими для України та нашої економіки. Однак рішення президента покинути Україну в дні, коли на сході зростає військова напруга, Росія сконцентрувала чималі сили біля наших кордонів, а країни НАТО привели свої війська у Європі у стан підвищеної боєготовності – викликає сумнів.
  • Варто нагадати, що Порошенко неодноразово скасовував міжнародні візити через загострення ситуації на фронті:
    - 13 липня 2014 року було скасовано візит президента України в Бразилію;
    - 28 серпня 2014 року Порошенко відмовився їхати на інавгурацію президента Туреччини через загострення на фронті.
Щодо привітання Зеленського на адресу НАТО і заяви про ПДЧ
  • Володимир Зеленський висловив сподівання на підтримку союзників по НАТО у питанні надання Україна Плану дій щодо членства в Альянсі. Як повідомляє "Європейська правда", про це він написав у Twitter, привітавши Альянс з річницею Північноатлантичного договору.
  • Це добре, що Зеленський почав займати протилежну позицію, активно виконуючи Конституційне зобов’язання привести Україну до НАТО та ЄС.
  • На жаль перші два роки втрачено. Восени 2019 року Зеленський проігнорував саміт НАТО у Лондоні, демонстративно відправивши туди міністра МЗС. Тоді вперше з 2014 року президент України не був на саміті НАТО
  • Варто нагадати, що зобов’язання президента, парламенту та уряду привести Україну до НАТО та ЄС з’явилося в Конституції з ініціативи Петра Порошенка в останній рік перебування його на посаді президента.
Справа громад
Глобальна Фейсбук
6 Квітня 2021 року - 16:31
Що означає дзвінок Байдена Зеленському
  • Телефонний контакт між главами Білого дому і Банкової став наслідком скоріше стратегічного безпекового контексту, аніж виявом класичного сценарію налагодження двостороннього діалогу та персональних стосунків. 
  • Як такий, цей дзвінок, до проведення якого готувалися заздалегідь, вже є сигналом Києву і, передусім, першій особі держави, про те, що і подальший розвиток цих відносин буде далеким від класичного. А тому, хоча контакт між першими особами і відбувся, відстань між Банковою і Білим домом ще не скоротилася. Обумовленість і критична вимогливість зберігаються.

Висновки:

  • Ініціативним дзвінком на Банкову президент США Джо Байден вказав на те, що у цьому “танго на двох” головним буде Вашингтон і він визначатиме порядок денний діалогу. Демонстративно пропущено етап знайомства і прийняття особистих привітань з нагоди перемоги на виборах і одразу перейдено до справ. Глава Білого дому, ніби, дає чітко зрозуміти, що «нічого особистого, лише справи».
  • Токсичність контактів з Україною залишається важливим маркером для відносин найвищого рівня між Києвом і Вашингтоном. Цей елемент не зник з порядку денного і якнайскоріше зняти його в інтересах двох сторін буде чи не найголовнішим завданням. Києву не варто вдаватися до таких авантюр, як перевірка автентичності голосу Байдена на сумнозвісних “плівках Деркача”. Якщо на Банковій серйозно ставляться до боротьби з прокремлівською п’ятою колоною, то цей епізод не мав би тяжіти над українсько-американськими відносинами, немов “рояль в кущах”.
  • Підкреслено сухе (на відміну від пафосної ейфорії на Банковій) інформування Білим домом про телефонний контакт з президентом Зеленським. Воно немов під копірку склеєне з попередніх повідомлень розмов Блінкена і Салівана з українськими візаві, що вказує на далеку від “приголомшливої розмови” як намагаються її піарити з Банкової. Звертає на себе увагу, що тексти прес-повідомлень значно різняться між собою, як за акцентами, так і за сигналами. Знаю з власного досвіду, що було б добре такі документи узгоджувати і робити сигнали максимально тотожними.
  • Збереження дистанції вказує на те, що Байден подзвонив не стільки Володимиру Зеленському особисто, а президенту України за посадою - керівнику країни, яку він добре знає, і який представляє 40-мільйонну націю. Показово, що американська сторона не включила до свого прес-релізу, чи було запрошення Зеленського до Білого дому, ані реакцію на запрошення українського президента відвідати Київ. Це свідчить, що Байден триматиме Зеленського на відстані «витягнутої руки» і будуватиме персональні стосунки залежно від виконання главою нашої держави обіцянок. Відтепер Зеленський має розуміти, що всі його реформаторські зусилля всередині країни будуть ретельно оцінюватися Вашингтоном і імітація чи відосики тут не сприйматимуться.
  • Президент США Джо Байден подзвонив Зеленському, а сигнал також направив Путіну. Сигнал про те, що за Україною стоїть трансатлантична єдність і солідарність. Погано, що фактично телефонний контакт спровокував Путін, але добре що вигодонабувачем тут виступає Київ.
  • Як підсумок зазначимо: перший контакт відбувся, але справжнє знайомство ще попереду. Це серйозний виклик для Зеленського і його оточення. Наступним кроком, до якого варто прагнути, мав би стати візит до Білого дому і рукостискання з лідером США. І це далеко не лише про спільне фото. Це про справжню довіру на найвищому рівні, за результатами чого і можна буде зробити висновок про демократичний розвиток держави без «гри на публіку».
  • На Банковій мали б серйозно сприйняти те, що однією розмовою Байден окреслив широку палітру критичних питань, на розв’язання яких все ще очікують у Вашингтоні. Відтепер Києву не робитимуть поблажки, але і не дадуть збитися з демократичного шляху та курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.
Текст скопійовано!