Позиція Скинути теги

Про повернення Миколи Чауса
  • Звернення Миколи Чауса витягли в день приїзду до України прем’єра Молдови. Синяки у Чауса вже зійшли і рука загоїлась, зате тепер він слухняний і буде говорити все, що скажуть викрадачі.
  • Варто нагадати, що молдовські правоохоронці розкрили цей злочин, що сплутало всі карти Банковій. Тепер не лише Молдова, але й увесь світ знає, що Чауса викрадали у центрі Кишинева українські розвідники, які достатньо наслідили, щоби це можна було довести.
  • Варто нагадати журналістські розслідування (Бутусова та Єльцова), за якими викрадення відбулося після наради в Офісі президента у якій взяли участь Андрій Єрмак та заступник голови офісу, а найголовніше екс-адвокат Чауса – Андрій Татаров.
  • Перебуваючи під тиском Чаус говорив неемоційно, залякано, на руці ще видно було сліди від пошкоджень.
  • Адвокат судді звертає увагу, що Чауса одягнули в чужий одяг. Що його мова невпевнена. На його думку показання отримані під таким тиском не мають жодного юридичного значення.
  • Якби Зеленський 40 днів тому чесно заявив, що Україна провела спецоперацію – до Чауса було б інше ставлення.
  • Наразі все виглядає мов насмішка над правосуддям. Можливі звинувачення на адресу людей Порошенка взагалі звучать абсурдно: якщо Чаус так боявся Порошенка – чому ж він не кинувся до прокуратури Зеленського одразу після його обрання? Навіщо просив політичного притулку в Молдові?
Справа громад
Глобальна Фейсбук
5 Травня 2021 року - 21:11
Про черговий скандал Зеленського за кордоном.
  • На урочистостях у Польщі з нагоди прийняття Конституції Речі Посполитої 1792 року Зеленський примудрився принизити українців за неповагу до законів і одночасно дорікнути господарям, які його запросили в Варшаву.
  • Пряма мова Зеленського: «Довіра до законності, до права, до міжнародних законів – довіра в українців така, досить скептична. Тому що хтось писав для України закони…»
  • На цих словах брови польського президента Анджея Дуди здивовано поповзли вгору, адже Конституція 1792 року приймалася у Сеймі Речі Посполитої якраз і для українців, що мешкали в її межах на Правобережжі. Тобто виглядало, що Зеленський зневажливо відгукнувся про конституцію, на святкування прийняття якої його запросили.
  • Мабуть, щоб закріпити ефект, президент України продовжив наступати на слизьку тему, мабуть щоб підкреслити, що говорив він саме про конституцію Речі Посполитої, а не про щось взагалі
  • Пряма мова Зеленського: «І тому навіть якщо взяти історію, то конституцію українську було написано Пилипом Орликом ще в 18 сторіччі».
  • Звичайно, у Зеленського є професійні і освічені радники, які не могли б допустити такого конфузу, однак, якщо придивитись – буде видно, що навушник президента випав і звисав, тримаючись на одній масці, тому підказати йому було ніяк неможливо.
  • Суперечливим є і порівняння «конституції» Пилипа Орлика 1710р «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» з Конституцією Речі Посполитою 1791р.  
  • Насамперед тому, що документ Пилипа Орлика ніхто не приймав, він був написаний за межами України у Бендерах і стосувався тільки частини громадян не існуючої тоді держави.
  • Урядовий закон - пол. ustawa rządowa — був схвалений на Чотирирічному сеймі в Польщі. Запроваджував принципом спадкової монархії замість виборності королів, скасував liberum veto, розширював права міщан, послаблював магнатів; скасував поділ на Польщу і Литву. Тобто стосувався усіх громадян тодішньої держави.
Щодо відведення російських військ
  • Зменшення напруженості на кордоні можна тільки вітати. Однак відведення російських військ з 23 квітня зовсім не означає, що зникла російська загроза, але це означає, що Путін досягнув своїх цілей – його шантаж був вдалим.
  • Джо Байден погодився зустрітися з Путіним і сісти за стіл переговорів. Це значне досягнення для російського президента, якого ще вчора Байден називав вбивцею. Вони точно говоритимуть про Україну і, на жаль, без Зеленського. Чи варто нагадувати, що за Порошенка таких зустрічей не було?
  • Викликає занепокоєння і надмірна таємність щодо змісту домовленостей в Парижі. Не зважаючи на прес-конференцію, президент Зеленський так і не розказав, що таке кластери і чого від нього хотів президент Макрон і присутності канцлера Меркель.
  • Варто нагадати, що на минулій зустрічі у Парижі Зеленський несподівано для всіх підтвердив згоду на формулу Штайнмаєра. За Порошенка вона обговорювалась, але він як досвідчений дипломат той уникав ствердних відповідей. Натомість Зеленський взяв на себе зобов’язання, які неможливо виконати. Може тому про нові зобов’язання  у Парижі він тепер промовчав.
  • У будь-якому разі з часом ми дізнаємось чи пішов на поступки шостий президент і які вони.
Щодо розслідування «Слідство-Інфо» про Чауса
  • Як виявилося, викрадачі судді Чауса були настільки не професійними, що залишили документальні сліди свого злочину на території Молдови: один з них взяв авто напрокат і завдяки GPS-трекеру, що був там, слідчі дізнались достовірну карту переміщень підозрюваного.
  • Це ще раз підкреслює, що викрадення не було спецоперацією, а викрадачі, хоч і мали відношення до українських спецслужб, діяли як дилетанти.
  • Варто нагадати, що за інформацією молдовських слідчих викраденого перевезли на територію України в авто з дипломатичними номерами, де за кермом був військовий аташе посольства України.
  • Цей факт не отримав відповідного реагування з боку України. Міністр МЗС відхрестився, заявивши, що його відомство не брало участі у викраденні, а Служба зовнішньої розвідки та Головне управління розвідки Міноборони просто промовчали.
  • Миколу Чауса викрадено 3 квітня, тобто майже місяць тому, але й досі невідоме місце його перебування і що найбільш дивно, прокуратура не порушила кримінальне провадження за статтею 146 – незаконне позбавлення волі, або викрадення людини.
  • Цей та інші факти дозволяють стверджувати – відповідає дійсності інформація журналіста-розслідувача Олега Єльцова, що викрадення було замовлене з Офісу президента. Тим більше ці звинувачення так і не були спростовані.
Що не так з паризьким вояжем Зеленського?
  • Показово, як Париж і Берлін не поспішали з контактом з Зеленським, навіть попри загострення на кордоні України з РФ. І навіть після розмови на трьох з Путіним. Це тривожний сигнал Києву, адже кратно збільшує ризики, що домовитися про Україну можуть без України.
  • Візит підтвердив, що Зеленського викликали фактично на паризький килим. Від самого початку це був візит одного питання. Як би, зокрема у Макрона, не намагалися акцентувати увагу на “гарні відносини з Києвом”, це не більше, ніж політес.
  • Прикметною стала відсутність згадок про перспективи обіцяного вже два роки Банковою візиту президента Франції в Україну. Це не другорядне питання. Для дипломатії Зеленського витягнути “друга Макрона” в Київ завжди було однією з фішек. Навіть креативні твіти Макрона українською мовою про добрі відносини з Києвом не компенсували відсутність домовленостей про перспективи взаємин.
  • Поганий знак, що не відбулося спільної прес-конференції президентів України і Франції. Йдеться не про банальний пункт у програмі перебування. Це сигнал про те, що виходити Макрону з Зеленським до загалу було ні з чим. Тоді як українська сторона не змогла його переконати для “виступу з Парижа на двох”. Цього вимагали як зміст паризького виклику, так і контекст візиту, передусім безпековий.
  • Сухий звіт по результатах Паризького саміту вказує, що перемовини тривають. Тепер центр уваги зміщується на зустріч політрадників у понеділок. Знак не надихаючий, адже на цьому рівні і раніше не змогли вийти на мирну перспективу із спільним підходом. Після переговорів у Парижі і відсутності «сигналів на трьох» (з Меркель) до Росії, ці перспективи далі примарні. Прогнозую, що у понеділок ввечері ми станемо свідками підсумкової заяви на кшталт «домовилися домовлятися», а Кремль буде бризкати злобою із звинуваченнями в бік Києва. Причому Банкова вдасться до вже традиційних піар-історій про те, якими важкими і виснажливими були перемовини, як агресивно і нахабно себе поводила делегація РФ, і як українська делегація мужньо відстоювала національні інтереси.
  • Домовленість про кластери повертає переговорний процес на етап до «зливу Козака». Це не гарантує успіху українській стороні.
  • Досить недолуго пролунала ініціатива Зеленського про підписання з Фрацією декларації про визнання перспективи членства України в ЄС. Знаючи скептичні настрої Парижа з цього питання, було б логічніше, аби Зеленський представив Макрону перелік успішних реформ, які свідчать про наближення до критеріїв членства в ЄС.
  • Париж досить нервово сприйняв слова Зеленського про те, що Франція «підтримала ідею про надання Україні ПДЧ щодо НАТО».
  • Як підсумок: паризькі перемовини не стали сенсацією чи проривом на шляху відновлення територіальної цілісності України. Зеленський так і не запропонував свого порядку денного щодо Донбасу, рівно як і проігнорував проблему блокування Росією акваторії Чорного моря. Ні Макрон, ані Меркель не підтвердили готовність своїх візитів в Україну, а також промовчали про перспективи своєї участі у саміті Кримської платформи. Чекаємо на зустріч політрадників 19 квітня.
Скандали на фоні перебування Зеленського у Парижі
  • На жаль у Зеленського не змогли не влізти у кілька негативних історій під час спілкування з іноземними ЗМІ:
     В інтерв’ю італійській газеті La Repubblica виявилось, що президент України не знає точно скільки захисників загинули від початку 2021 року – він сказав «близько 30-ти». Це викликає не лише подив, але й обурення, адже люди очікують, що Верховний головнокомандувач має точно знати скільки людей віддали за незалежність життя.
    - В інтерв’ю французькій газеті Le Figaro виявилось шахрайство – на сайті президента Зеленського опублікували на 20-ть питань і відповідей більше, ніж у самій газеті. При цьому у Зеленського не було чесно написано, що це «розмова з журналістом» - він використав газету, написавши, що це було «інтерв’ю». Тим часом тільки сама газета має право вирішувати які питання публікувати, а які ні. Не виключено, що історія може мати розвиток, бо на Заході не звикли, що владоможці втручаються у роботу редакцій.
Текст скопійовано!