Позиція Скинути теги

• Андрій Деркач діє цілковито в руслі російської пропаганди – хоче довести, що Україна перебуває «під зовнішнім управлінням» США. Така міфологія є головною темою російських ЗМІ вже багато років, тож нічого нового в ній немає.
• Звинувачення Деркача більш, ніж просто абсурдні – нібито «злочинна група» у складі Байдена, Обами і посла Йованович за підтримки екс-міністра Злочевського робить все, щоби не повернути в Україну 40 млрд дол Януковича. Мотив? Деркача мало цікавлять мотиви – він робить заяви.
• Навіть якщо така розмова й була, Порошенко виглядав у ній більш ніж достойно: не підлизувався, не погоджувався з усім, обговорював те, на що міг мати вплив Джо Байден, діяв в інтересах України.
• Порошенко не погоджується відправити у відставку Віктора Шокіна, говорить, що зміг захистити від відставки прем’єра Яценюка, просить віце-президента США вплинути на позицію української Самопомочі з огляду на їхні контакти. Нічого протизаконного і злочинного в такій розмові немає.
• Не важливо це реальна розмова чи монтаж, але нічого протизаконного у розмовах Порошенка з Байденом нема. Це класична дипломатична практика, повсякденна складна робота.
• Байден грав вирішальну роль у забезпеченні всебічної підтримки України Сполученими Штатами  в нашій протидії російській агресії. І для України надзвичайно важливим було утримувати і зміцнювати двопартійну підтримку США.
• Як і раніше, так і тепер, проросійським реваншистським силам підтримка США стоїть як кістка в горлі. Через втягування України у внутрішньополітичну передвиборчу боротьбу в США, вони прагнуть позбавити нас цінної підтримки США, а заразом і розколоти ставлення до нашої держави по лінії республіканці-демократи.
• Показово, що джерелом інформаційної атаки стали три канали проросійського Медведчука. Озвучив тему Андрій Деркач, який давно набув слави одного із самих проросійських політиків України.
• Деркач грав вагому роль в протидії прокремлівських сил отриманню Томосу про автокефалію, і на цьому грунті у нього розвинулася особиста неприязнь до Порошенка.
• Одним із замовників прес-конференції міг бути й Коломойський, який публічно висловлювався за геополітичну переорієнтацію України на Москву.

Проросійська ОПЗЖ Медведчука, фракція Батьківщина Тимошенко і Коломойщина (депутати різних фракцій, які орієнтуються на Коломойського) створили – Злочинне Угруповання Дефолту (ЗУД) у Верховній Раді. 

Причини різні, але інтереси співпали.

• ОПЗЖ прагне не допустити співпраці України з МВФ, щоб єдиним спонсором і покупцем України стала Росія та олігархи, яких там підтримують. Саме у такий спосіб, надавши 3 млрд дол Януковичу, Росія добилася відмови від угоди про асоціацію з ЄС у 2013 році.
• Тимошенко має давнє партнерство з Медведчуком, який розробляв для неї проект Конституції ще в 2009 році. Свої капітали Тимошенко заробила на спекуляціях російським газом і відтоді підтримує тісні контакти з російським істеблишментом.
• Коломойський традиційно фінансував Тимошенко, яка не забувала йому віддячувати лобістськими рішеннями. Дефолт є давньою ідеєю Коломойського. Маючи гроші, він легко скупить знецінені активи країни.
• Цей ЗУД, три політичні сили Медведчука, Тимошенко і Коломойського, також суголосно не підтримували закон про неповернення банків колишнім власникам, який також був вимогою МВФ. І хоч його в народі називають антиколомойським законом – по суті це закон на захист 20 млн вкладників Приватбанку.
• Щоб зрозуміти наскільки вигідною є співпраця з МВФ достатньо пригадати, що минулої осені перший уряд Зеленського продавав ОВДП, залучаючи таким чином кредитні гроші під 13% на два роки. МВФ надає кредити під 2% і на 10 років.
• Для ЗУД і питання банків і питання ринку землі об’єднані жагучим бажанням дефолту. Для Москви це шанс без війни демонтувати Україну, скупивши її власність і владу. Для Коломойського привабливим є також суттєво наростити свої активи.
• Підтримавши два принципових законопроекти влади, прийняття яких розблоковує кредитування МВФ, Європейська солідарність бореться не за популярність, а проти дефолту. Банкрутство держави несе загрозу для кожного українця тим більше в час, коли всі ресурси і так будуть спрямовані на боротьбу з епідемією.

• За Порошенка Медведчук грав скромну роль посередника у звільненні заручників, тому що лише через нього Путін повертав людей. Політична вага Медведчука була нульова.
• За Порошенка на парламентських виборах 2015 року Медведчук не посмів кандидувати до Ради, а за Зеленського став народним депутатом, публічним політиком і очолив фракцію ОПЗЖ, яка часто підтримує владу.
• За Порошенка Медведчук та його партнери не збиралися на паради до Москви.
• За Порошенка Медведчук та його канали не демонстрували передач з російських каналів.
• НЕ Порошенко за підтримки Медведчука звільняв Уряд та генерального прокурора, а Зеленський. Саме віе скористався голосами фракції Медведчука при знятті Гончарука та Рябошапки.
• Півроку тому Зеленський сам обіцяв голосне розслідування про фінансування партії Медведчука, але за цей час вони про все домовились і більше не виголошується публічних звинувачень
• В.Зеленський 31.08.2019: "Партия Медведчука, там есть еще большие вопросы, это его партия или там временное объединение, и кто они такие. Есть большие вопросы, откуда у них деньги на финансирование партии, откуда деньги на финансирование каналов. У нас есть ответы – объемы кэша откуда и из какой страны они все это получают. И это будет очень громкая история, которая очень плохо закончится".

Медведчук вкотре публічно визнав, що Петро Порошенко – не тільки його принциповий опонент в Україні, а й персональний ворог. Вочевидь, прийшов час вибачитися усім тим, хто обвинувачував Петра Порошенка у співпраці з Медведчуком.

• Сьогодні у всіх опонентів є усі можливості «притиснути» Медведчука – як вони того вимагали цього у Порошенка. Натомість, Медведчук вперше офіційно купує ТБ-канал ЗІК та фактично встановлює контроль над значною частиною Опоблоку - ОПЗЖ.

Реакція Медведчука на слова Порошенка – це реакція лузера. Бо Порошенко ще раз нагадав, що Медведчука ніхто як серйозного політика не сприймав і не сприймає. Його сприймали як мобільник Путіна і не більше.

•  Він програв все, що можна. Результат його проросійського проекту повністю повторив результат Опоблоку на минулих виборах, додавши лише три депутати. Цим він лише підтвердив, що в Україні є проросійський електорат, але не свою ефективність. При тому, що купівля каналів і розгортання «ОП-ЗЖ» - це мільярди доларів російських грошей.

Порошенко не зривав обмін полоненими. Порошенко лише не погоджувався обмінювати російських найманців, які вчинили важкі злочини - вбивства і катування.

В. Онищенко: «Лидер Оппоплатформы согласен объединиться и создать конституционное большинство с партией президента, чтобы дать особый статус Донбассу, амнистировать боевиков, а также принять закон о выборах в оккупированных районах».

Порошенку Медведчук не виголошував пропозицій зміни Конституції, бо розумів, що його одразу пошлють.

• Москва буде продовжувати тиск на президента Зеленського через фракцію Медведчука у ВР. ОПЗЖ може шантажувати більшість тим, що без її підтримки зібрати 300 голосів за скасування недоторканності буде проблематично.

У випадку глобальної зміни Конституції можливе подальше прийняття її на референдумі.

• Потім, через референдум можна протягнути будь-які зміни Конституції – і недоторканність, і скасування руху до НАТО і ЄС шляхом відновлення позаблокового статусу, і російську мову як другу державну, і особливий статус Донбасу.

На дострокових виборах до ВР у 2014 р., які проводив Порошенко, - Медведчук взагалі не кандидував. Тоді про активну політику він навіть заїкнутися не смів. 

• Так само, як кілька місяців тому на його каналі і думати не могли про телемости з Москвою – їх міцно тримали в українських лещатах.

Після виборів пройшло тільки 3 місяці, і ми тільки й чуємо, що про Медведчука. Так що питання не до Порошенка – причина відновлення впливовості Меведчука та інших проросійських політиків - або домовленості, або слабкість нової президентської влади.