Це кримінальний терор і злочин, що відбувся внаслідок безкарності попереднього злочину – підпалу авто Валерії Гонтаревої 5 вересня. Мовчання і бездіяльність влади тоді спровокувала новий злочин тепер.
Це яскраво негативний сигнал для іноземних інвесторів, які добре знають як багато Валерія Гонтарева зробила для порятунку економіки України. Ніхто не буде вкладати кошти в країну, де процвітає беззаконня.
Влада зобов’язана ретельно розслідувати цей злочин, перевіривши всі версії у тому числі про можливе замовлення злочину з боку Ігоря Коломойського, який погрожував Гонтаревій раніше.
Опис ситуації:
18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував націоналізацію Приватбанку – вимушений захід, що був проведений за згодою власників банку у грудні 2016 року.
Після рішення суду Президент Порошенко зібрав РНБО з огляду на виключне значення Приватбанку для економіки України і доручив СБУ та ГПУ перевірити законність рішення Окружного адміністративного суду.
У відповідь Судді Ігор Качур, Володимир Келеберда і Віталій Амельохін звернулися до ГПУ та ДБР із заявою на президента Петра Порошенка, міністра юстиції Павла Петренка і голову НБУ Якова Смолія.
Судді вважають, що керівництво держави, коментуючи їх рішення про визнання незаконною націоналізації Приватбанку, допустило вирази, які є загрозою судовій системі України, зазіханням на її незалежність і неупередженість.
Аналізуючи ці заяви, судді вважають, що вони були здійснені з метою чинення тиску на склад суду і мають ознаки вчинення злочину, передбаченого ч. 2 статті 376 (втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або домогтися ухвалення неправосудного рішення, вчинене особою з використанням свого службового становища) Кримінального кодексу.
Критика кримінального провадження:
Коротко про націоналізацію Приватбанку:
Після того, як виникла загроза платоспроможності перехід банку у державну власність (націоналізація) врятував вклади:
Держава не могла допустити банкротства Приватбанку, що дорівнювало б дефолту всієї економіки України.
Для порятунку банку Уряд випустив 30-літні облігації на 150 млрд грн, які викупив НБУ під мінімальні проценти і ці гроші ввійшли до капіталу Приватбанку.
Націоналізацію Приватбанку підтримав Міжнародний Валютний Фонд та ЄС. Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні заявила про підтримку рішення уряду України щодо націоналізації Приватбанку.
Валерія Гонтарева, чия діяльність на посаді голови НБУ врятувала Україну від дефолту і забезпечила підтримку міжнародних фінансових установ, незважаючи на війну, заслуговує на повагу і нагороду, а не переслідування.
За звірячі методи переслідування - за підозрілі аварії у Лондоні, підпал автомашини у Києві та виламування дверей на квартирі замовникам та виконавцям обов’язково доведеться відповісти.
Коломойський, либонь, перший олігарх на зустріч до якого прийшли разом Президента, глава Офісу Президента і Прем’єр-міністр України.
Можна було б тільки порадіти за увагу нової влади до бізнесу, якби не те, що Коломойський був одним з ключових спонсорів виборчої кампанії Зеленського і діючому президенту довелося вже не раз спростовувати свою залежність від олігарха.
Зустріч Коломойського з керівництвом країни чітко показує хто кому є господар. Особливо, якщо згадати вражаючий перелік преференцій, який отримав олігарх для свого бізнесу після перемоги Зеленського:
Але мабуть цього мало, тому:
Мовчання керівництва силових органів України: міністра МВС, генпрокурора, директора ДБР, голови СБУ може свідчити, що кримінальне переслідування екс-голови НБУ відбувається з їхнього відома.
Валерії Гонтаревій, за її словами, погрожував Ігор Коломойський. Як мінімум у таких випадках було б доречним почути його коментар. Оскільки цей олігарх не чужий для нового президента, виникає гнітюче враження, що Володимир Зеленський закриває очі на бандитські методи переслідування.
Наша країна стрімко повертається у 90-ті. Скоро бізнесменам треба буде шукати бандитську кришу. На зростання інвестицій за таких умов сподіватися марно.
Ще 25 грудня 2003 року Конституційний суд вирішив, що у місті Києві (яке прирівняне до області) головою КМДА може бути тільки обраний мер, за якого проголосували більшість киян. Тому недовіра до Віталія Кличка, як до голови КМДА з боку КМ порушує рішення КС.
Розмежування посади мера і голови КМДА повертає нас в епоху пізнього Януковича, коли столицею керував призначений голова КМДА Олександр Попов, що зрештою призвело до розгону студентів. Причина була у повній залежності Попова від президента, який не захищав інтереси киян.
Основна спокуса для таких дій влади – велетенський бюджет міста Києва, який на 2019 рік становить 54 млрд грн. Як відомо, Андрій Богдан одного разу вже спробував призначити Кличку «смотрящего», але наразився на опір мера.
Коломойський прагне дорватися до грошей столиці, поставивши на розпорядження ними свою людину. Раніше розглядалися на голову КМДА кандидатури Олександра Ткаченка і Андрій Вавриш.
Відставка обраного мера Києва з посади КМДА є грубим порушення права киян на місцеве самоврядування і ревізією курсу на децентралізацію, яка була започаткована Петром Порошенком і довела свою ефективність і корисність для громад.
Шановний користувач ви перейшли на сторінку територіальних осередків.
Ви можете вступити тільки в один територіальний осередок!
Решта територіальних осередків доступні тільки для перегляду.