Позиція Скинути теги

Украинские евробонды на западных биржах подешевели 17 сентября на 1,8-2%. На стоимость евробондов повлияла, во-первых, новость о поджоге дома Гонтаревой и, во-вторых, скандальное интервью премьер-министра Алексея Гончарука

Співпраця уряду з Коломойським дорого обходиться державі, як і підпал будинку Гонтаревої після погроз олігарха. Інвестори чутливо реагують на такі події і щойно євробонди подешевшали – можливості залучити кошти для України зменшились, а витрати зросли.

• Інвестори можуть подумати, що президент Зеленський і прем’єр Гончарук напередодні зустрічались з потенційним кримінальним злочинцем, який може нести відповідальність за підпал будинку.

В 2016 році для порятунку «Приватбанку» НБУ викупив облігації банку на суму 150 млрд грн. Ці кошти врятували вклади майже 20 млн українців, але у випадку повернення банку колишнім власникам, вони мають бути безумовно повернуті до НБУ.

• Не Українська Держава заборгувала Коломойському і Боголюбову, а колишні власники заборгували Українській Державі. Тож платити за Приватбанк повинні олігархи, як вони і зобов’язувались у своєму листі до уряду.

От і стало відомо про що говорили в Офісі Президента з Коломойським президент Зеленський і прем’єр Гончарук під час зустрічі, фотографія якої була поширена. Це повністю підтверджує тезу про залежність нового президента від олігарха.

• Можливо плани повернення Приватбанку олігарху вплинули на бюджет 2020 року і призвели до скорочення доходів бюджету та ряду важливих соціальних витрат.

Це кримінальний терор і злочин, що відбувся внаслідок безкарності попереднього злочину – підпалу авто Валерії Гонтаревої 5 вересня. Мовчання і бездіяльність влади тоді спровокувала новий злочин тепер.

Це яскраво негативний сигнал для іноземних інвесторів, які добре знають як багато Валерія Гонтарева зробила для порятунку економіки України. Ніхто не буде вкладати кошти в країну, де процвітає беззаконня.

Влада зобов’язана ретельно розслідувати цей злочин, перевіривши всі версії у тому числі про можливе замовлення злочину з боку Ігоря Коломойського, який погрожував Гонтаревій раніше.

Опис ситуації:

18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував націоналізацію Приватбанку – вимушений захід, що був проведений за згодою власників банку у грудні 2016 року.

Після рішення суду Президент Порошенко зібрав РНБО з огляду на виключне значення Приватбанку для економіки України і доручив СБУ та ГПУ перевірити законність рішення Окружного адміністративного суду.

У відповідь Судді Ігор Качур, Володимир Келеберда і Віталій Амельохін звернулися до ГПУ та ДБР із заявою на президента Петра Порошенка, міністра юстиції Павла Петренка і голову НБУ Якова Смолія.

Судді вважають, що керівництво держави, коментуючи їх рішення про визнання незаконною націоналізації Приватбанку, допустило вирази, які є загрозою судовій системі України, зазіханням на її незалежність і неупередженість.

Аналізуючи ці заяви, судді вважають, що вони були здійснені з метою чинення тиску на склад суду і мають ознаки вчинення злочину, передбаченого ч. 2 статті 376 (втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або домогтися ухвалення неправосудного рішення, вчинене особою з використанням свого службового становища) Кримінального кодексу.

Критика кримінального провадження:

• Заяви і коментарі керівництва держави були не ДО, а ПІСЛЯ рішення Окружного адміністративного суду, що виключає саму можливість їх впливу на рішення, що ВЖЕ відбулося.
• Президент діяв у межах своїх повноважень закликавши ГПУ та СБУ ПЕРЕВІРИТИ законність прийняття рішення, що зачіпає інтереси 20 млн вкладників Приватбанку та загрожує втратою понад 100 млрд грн, якими НБУ врятував Приватбанк.
• Кримінальне провадження має чітко виражений політичний характер, бо колишніх керівників держави намагаються судити за те, що вони захищали інтереси мільйонів українців, а не олігарха Ігоря Коломойського.
• Розслідування такого кримінального провадження свідчить про те, що ДБР не є незалежним органом слідства і обслуговує інтереси олігарха, який хоче повернути актив, врятований завдяки коштам держави.

Коротко про націоналізацію Приватбанку:

Після того, як виникла загроза платоспроможності перехід банку у державну власність (націоналізація) врятував вклади:

• майже 20 млн громадян України, серед яких були: 3,1 млн пенсіонерів, понад 500 тисяч студентів; 500 тисяч фізичних осіб-підприємців; 2,2 млн. працівників бюджетних установ та 1,4 млн. працівників комерційних організацій.
• Не втратили своїх коштів понад 600 000 підприємств, фірм та приватних компаній.

Держава не могла допустити банкротства Приватбанку, що дорівнювало б дефолту всієї економіки України.

Для порятунку банку Уряд випустив 30-літні облігації на 150 млрд грн, які викупив НБУ під мінімальні проценти і ці гроші ввійшли до капіталу Приватбанку.

• Проблеми в Приватбанку було виявлено після завершення стрес-тестування у 2015 році. Ще до приходу Валерії Гонтаревої нестача капіталу становила вже близько 100 млрд грн.
• Головна проблема Приватбанку – не повернуті кредити, видані компаніям, що пов’язані з власниками банку. Банк фактично був пограбований власниками, тому власники Приватбанку зобов’язались компенсувати втрати і реструктуризувати портфель і їх позиція була зафіксована у листах до Уряду.

Націоналізацію Приватбанку підтримав Міжнародний Валютний Фонд та ЄС. Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні заявила про підтримку рішення уряду України щодо націоналізації Приватбанку.

Валерія Гонтарева, чия діяльність на посаді голови НБУ врятувала Україну від дефолту і забезпечила підтримку міжнародних фінансових установ, незважаючи на війну, заслуговує на повагу і нагороду, а не переслідування.

• Єдині, кого не влаштовувала робота Гонтаревої, що мала цілковиту підтримку на Заході, були власники конвертаційних центрів, які використовували ряд банків та олігарх Ігор Коломойський.
• Саме Гонтарева провела процедуру націоналізації Приватбанку так, що 20 млн його вкладників не втратили заощадження, незважаючи на пограбування банку власниками.

За звірячі методи переслідування - за підозрілі аварії у Лондоні, підпал автомашини у Києві та виламування дверей на квартирі замовникам та виконавцям обов’язково доведеться відповісти.

• Цим обшуком ДБР ще раз підтвердило, що діє на замовлення олігарха Коломойського та влади, що залежна від нього. Зайвою ілюстрацією цього стала зустріч керівництва країни, що ніби звітувало перед олігархом за свою роботу.

Коломойський, либонь, перший олігарх на зустріч до якого прийшли разом Президента, глава Офісу Президента і Прем’єр-міністр України.

Можна було б тільки порадіти за увагу нової влади до бізнесу, якби не те, що Коломойський був одним з ключових спонсорів виборчої кампанії Зеленського і діючому президенту довелося вже не раз спростовувати свою залежність від олігарха.

Зустріч Коломойського з керівництвом країни чітко показує хто кому є господар. Особливо, якщо згадати вражаючий перелік преференцій, який отримав олігарх для свого бізнесу після перемоги Зеленського:

• Суд скасував 60 млн грн податкового боргу МАУ, якою володіє Коломойський
• Суд пробачив Укртатнафті, нафтогазовій компанії Коломойського, штраф на 1 млрд грн, а НПК «Галичина», якою володіє олігарх, штраф на 326.9 млн грн
• МАУ заборгувала і не повертає державі 476 млн грн
• Колишній голова “Укртранснафти” з групи “Приват” Лазорко завдав збитків державі на 456 млн грн, але вже навіть знятий з розшуку.
• Суд підтвердив скасування кредиторських вимог «Дніпроавіа» Коломойського перед Приватбанком на 1,5 млрд грн
• Суд зняв арешт з 415 нерухомих об'єктів "Приватофіс"
• Прибуток "Укрнафта", співвласником якої є Коломойський,  за перше півріччя скоротився в 113 разів - з 2,06 мільярда гривень до 18,2 мільйона гривень
• Філія "Центр забезпечення виробництва" "Укрзалізниці" 22 серпня уклала угоду з ТОВ "Оіл-Трейд 2018" про постачання 20 тисяч тон дизпалива за 506,9 мільйонів гривень.

Але мабуть цього мало, тому:

• Коломойський вимагає в якості компенсації за Приватбанк 2 млрд дол
• Коломойський поновив позов до України на 700 млн дол із-за банкрутства його компанії «Аеросвіт»
• У МАУ намагаються через суд домогтися повернення 900 млн грн