Позиція Скинути теги

• У Зеленського брешуть про підготовку до вакцинації. Влада не заклала достатніх коштів до державного бюджету на закупівлю вакцин. 2,6 млрд є недостатніми – наприклад міністр МОЗ вважає, що потрібно не менше 15 млрд, а його більш ранні заяви дозволяють говорити про необхідність 33 млрд грн.
• Ще більша проблема в тому, що Україна не законтрактувала необхідну кількість вакцин у їхніх виробників. Це означає, що навіть за наявності фінансування вони не будуть поставлені в Україну.
• Відсутність загально визнаних у світі вакцин Pfizer та Moderna перетворить українців на невиїзних і наш безвіз нічим не зможе допомогти. Вакцинація російською, або китайською вакциною, яка не буде визнаною в ЄС, не допоможе перетнути кордон.
• Приватні медичні компанії не зможуть допомогти – солідні виробники вакцин не стануть продавати їх приватному сектору, поки повністю не задовольнять публічні замовлення держав-покупців.
• Європейська солідарність вимагає від Зеленського витратити отримані 600 млн євро за призначенням – на боротьбу з Covid-19 і закупити на них вакцини, які наразі закуплені лише для 5% громадян України.

• Європейці не приховують свого розчаруванням відмовою від активної боротьби з корупцією і підкреслюють, що кількість обвинувальних вироків щодо корупційних розслідувань поки залишається низькою.
• У ЄС вважають, що події довкола КСУ підтвердили життєву необхідність серйозної судової реформи.
• У звіті згадують процедуру відставки голови Нацбанку, яка в європейської сторони викликає занепокоєння.
• Ще ніколи звіт про виконання Україною угоди про асоціацію не був настільки песимістичним. Україна віддалилася від Євросоюзу, чого ніколи не траплялося за Петра Порошенка.
• Медовий місяць і навіть нейтральний рік для Зеленського у спілкуванні з Євросоюзом закінчився. У Брюсселі почали нагадувати про зобов’язання України якраз тоді, коли макрофінансова допомога ЄС є особливо необхідна.
• Дмитро Кулеба визнав, що Україна постала на краю прірви, на дні якої втрата безвізу.

• Дві авторитетні європейські організації: Венеціанська комісія і антикорупційна GRECO у безпрецедентно миттєвій спільній реакції застерегли монобільшість ВР від ухвалення законопроекту Зеленського щодо КСУ. 
• Європа дає Україні чіткий сигнал: бити правове свавілля КСУ беззаконням Президента та ВР  - лише погіршувати ставлення до України, і без того зіпсуте рішенням Конституційного Суду.
• Рішення потрібно знайти без порушення Конституції, яка не передбачає права Парламенту або Президента скасовувати рішення Конституційного суду, навіть якщо ті рішення є вкрай безглуздими.

• Двостороння Угода з Великою Британією та Україною була започаткована ще у 2018 році. Можна лише порадіти, що Зеленський продовжив рухатись шляхом Порошенка. 
• Втім, одночасно, ніби вибачаючись за євроінтеграційний курс, Андрій Єрмак зробив заяву, що Зеленський не схильний у всьому звинувачувати Росію.
• Звісно, Зеленський не звинувачує у всьому Росію – для цього він використовує лідера опозиції Петра Порошенка, проти якого порушено вже 61 справу в ручному ДБР та СБУ.
• Бойовий потенціал ВМСУ підвищить і реалізація підписаних у Великобританії домовленостей щодо посилення військової співпраці. Лондон довів, що залишається справжнім і надійним союзником України.
• Проте правою рукою підписуючи угоди про нові кораблі для МВС, лівою рукою у Зеленського знищують кримінальними справами вітчизняний суднобудівний завод «Кузня на Рибальському», яким раніше володів Порошенко. Варто нагадати, що новим власником заводу є Сергій Тигіпко.

• Добре, що Саміт відбувся в цьому році, незважаючи на пандемію коронавірусу, - це важливий сигнал з Брюсселя про пріоритетність питання України для Євросоюзу.
• Аналіз спільної заяви свідчить, що за більшістю пунктів відбулася фіксація тих позицій, які вже фіксувалися і в 2019 р., і роками раніше. 
• У першу чергу це стосується перспектив європейської інтеграції, політичної асоціації та економічної інтеграції, підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. 
• У цих питаннях - нічого нового. Зеленський пливе за євроінтеграційною течією, закладеною попередньою владою, Петром Порошенком.
• Важливі пункти заяви - про сильний та незалежний Нацбанк України; реформу судової влади, зокрема Вищої Ради правосуддя та незалежний добір добросовісних суддів, боротьбу з корупцією, сильні та незалежні антикорупційні інституції, деолігархізація, незалежність та плюралізм ЗМІ.
• Але марно сподіватись, що повз увагу досвідчених європейських бюрократів пройдуть такі історії як систематичне свідоме руйнування незалежних антикорупційних органів, тиск на НАБУ, незалежність ЗМІ, політичні переслідування проти опозиційних сил. У Брюсселі оцінюватимуть конкретні дії, а не обіцянки.
• Через провали в демократичній і економічній площині Зеленський не спромігся привезти з Брюсселя перший транш макрофінансової допомоги ЄС (600 млн євро) і це при тому, що зазвичай перші транші видаються без прив’язки до конкретних зобов’язань. А у цьому випадку антидемократичні дії Зеленського зупинили співпрацю з МВФ, а допомога ЄС напряму залежить від МВФ - і, як результат, перший транш завис у повітрі і обумовлюється подальшими кроками Зеленського у царині демократії.
• Втрачено нагоду включити до спільного з ЄС документа формулювання про перспективу посилення санкцій проти Росії у разі невиконання нею її безпекових зобов’язань.
• Позитивним є цілий розділ щодо поглиблення секторальних діалогів та секторальної інтеграції. Дуже добре, що поштовх поглибленню діалогів та секторальної інтеграції, започаткований попередньою владою, зокрема згадайте про ініціативу Порошенка про так звані «чотири союзи» (енергетичний, цифровий ринки, поглиблення митної співпраці та асоціація з Шенгеном) продовжується, розширюється і підтримується  нашими європейськими партнерами.
• На жаль, так і залишилися порожніми обіцянки влади якнайшвидше підписати Угоду про спільний авіаційний простір з ЄС.
• Мінус в тому, що Зеленський не використав перебування в Брюсселі для зустрічей в:
  - Європейському Парламенті, звідки щойно прийшов лист про занепокоєння ознаками згортання реформ в Україні; 
  - штаб-квартирі НАТО, що було обов’язковим пунктом програми п’ятого Президента, який щиро вболівав за євроатлантичну інтеграцію;
  - з європейським бізнесом, адже ж президент Зеленський не втомлюється запрошувати іноземних інвесторів і бізнес в Україну. 
• Спільна заява за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС – це дипломатичний документ, де дипломатичною мовою ЄС м’яко вказує на регрес в проєвропейській політиці команди Зеленського.
• «М’якість» цього документу пояснюється лише тим, що для ЄС Україна – це не Зеленський, це народ, який за європейський вибір 6 років тому йшов на кулі з дерев’яними щитами і який досі веде війну з російським агресором.
• Між рядками дипломатичної мови спільної заяви чітко фіксуються провали політики Зеленського: «Ми домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) та боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції». 
• Іншими словами, за більше, ніж 1,5 року президентства Зеленського реформування Вищої ради правосуддя і незалежного добору суддів немає. При тому, це те місце, до якого добралася судова реформа Порошенка, коли було підготовлено умови для незалежного добору суддів. Згадка про незалежні антикорупційні інститути – це привіт Зеленському по САП і НАБУ; 
• «Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів ("деолігархізація")» - «Поновлене зобов’язання» - це чіткий сигнал того, що попереднє зобов’язання не виконане. ЄС не задоволений політикою підігравання Зеленським олігарху Коломойському. 
• При Порошенку ЄС ніколи таких заяв не робив: ліквідація схем Фірташа, Онищенка, їх витіснення з України, націоналізація «Приватбанку» були свідченням реального обмеження впливу олігархів; зараз лояльна політика Зеленського до олігарха Коломойського всім очевидна. 
• Ще один важливий для України пункт – ЄС дуже чітко фіксує відповідальність Росії за окупацію українських земель і агресію Росії на Донбасі. 
• Це не проста підтримка України – це сигнал українському керівництву, що ЄС не задоволений зниженням рівня переговорного процесу, який просуває Офіс Президента Зеленського – ведення переговорів з російськими найманцями з маріонеткових «ДНР» і «ЛНР»  
• Загалом документ Саміту Україна-ЄС є достатньо м’яким, не містить натяку на санкції проти українськи чиновників, про що попереджали окремі депутати Європарламенту, у томі числі в частині змін у візовому режимі для України. 
• Але це пояснюється достатньо легко: на саміті Україна – ЄС, крім представників ЄС і Зеленського незримо був присутній третій учасник – український народ. Для ЄС український народ – унікальний. Бо з 28 країн ЄС жоден народ не платив життями кращих синів і дочок за європейський вибір – починаючи з Героїв Небесної сотні і закінчуючи героями російсько-української війни.

• Головна складність - у кризі довіри до українського керівництва з боку міжнародних партнерів:
  - Із органів влади методично вичищають прозахідних управлінців.
  - Зруйновано конкурсні засади призначень на державній службі. Натомість активно призначаються свої "кварталівці", шоумени або рекрутуються відверті чи латентні проросійські кадри з команди Януковича.
  -Зростає тиск на суди, правоохоронні органи, вільні ЗМІ.
  - Офіс Президента буквально розтрощив антикорупційну структуру.
  - Дійшло до перших м’яких попереджень про можливі проблеми з безвізом.
  - Інерція руху України до Європейського Союзу, започаткована за Порошенка вичерпується.
• Зупинитися і тупцювати на місці - значить, наражатися на ризик відкочування назад у сферу російського впливу.

Поради Петра Порошенка до саміту Україна-ЄС

• У Брюсселі необхідно зробити все для зміцнення довіри з лідерами ЄС. ЄС - не "зовнішній управляючий", а наш майбутній дім. ЄС - це дійсно не банкомат, а принципи.
• Основне завдання делегації України - надати "нове дихання" проукраїнській європейській коаліції, відновити проукраїнський драйв у Євросоюзі.
• Під час саміту має голосно пролунати ідеологія європейської єдності та солідарності з Україною. Солідарності у боротьбі з агресором та у впровадженні складних та комплексних реформ.
• Саме час представити союзникам свою стратегію щодо встановлення миру на Донбасі та деокупації Криму і скоординувати шляхи посилення політичного та санкційного тиску на Росію. Кремль не можна вмовляти, на що вже витрачено півтора роки.
• Для Путіна не існує такого поняття, як компроміс. На Кремль треба тиснути спільними зусиллями України та Заходу. А для того сама Україна не повинна демонструвати власної схильності до умиротворення агресора.
• Москва щодня робить усе можливе, щоб знищити консолідовану санкційну єдність Євросоюзу на підтримку України. Тому треба більше санкцій, більше залучення ЄС до відбудови Донбасу, більше спільної протидії повзучій анексії Азовського моря і Керченської протоки, та російській пропаганді;
• Нема іншого варіанту, окрім як повертатися до "дорожньої карти" Мінських угод і до питання про блакитні шоломи ООН на окупованій частині Донбасу.
• Щоб рухатися вперед до членства в ЄС, нам потрібні постійні проєкти з чіткими планами, зрозумілими проміжними цілями і взаємними зобов’язаннями.
• Але першочергове надважливе завдання - виконати Угоду про асоціацію, дороговказ внутрішніх реформ до побудови демократичної процвітаючої України.
• Оновлення Угоди має відбуватися у напрямку наближення до чотирьох свобод - вільного руху людей, товарів, капіталів та послуг - та чіткої недвозначної філософії щодо підготовки нашої держави до членства у Європейському Союзі.
• З новим стартом активної євроінтеграційної політики тісно пов’язане відновлення реформ, в першу чергу в антикорупційній царині.
• Саміт – добра нагода запевнити наших європейських партнерів у незмінності політики влади щодо демократичних перетворень, зміцнення інститутів та державної служби, поваги до прав людини та незалежності судової влади, антикорупційних органів, забезпечення свободи ЗМІ, незалежності НБУ, стабільності банківського сектору, ефективного корпоративного управління та секторальних реформ загалом.